Бажаю тобі кожного дня прокидатися в обіймах🤗

В  слонову  кість  урамлений  портрет.
Канали  сили,  які  стали  –  лубом.
Довкілля  розпросторило  суглоби,
Й  не  віяло,  а  з  присмерку  шатро
Серед  пісків  –  з  усіх  сторін  –  вітри,
Де  часом  –  в  надмах  –  вихор  –  крик  і  схлипи.
Обличчя  в  профіль  зі  слідами  лепри
Й  веселки,  що  –  жирафу  –  із  нутра.
Випростує  все  довшу  шию  досвід,
Цей  світ  ультрамаринності  піддався,
І  оболонка  стала  замала.
Й  там,  де  громадив  бганки  турмалін,
Дух  вилетів,  і  пусткою  –  гніздо.
Лиш  гори  і  долини  ще  гудуть:
Десь  вістку  –  імператорський  їздець.